В центрі уваги: Сураджіт Сен - Історії ліплення: Оживляння фольклору, емоцій та цифрових персонажів.

[#1]

Примітка: Цю статтю написано й опубліковано іншою мовою. Це переклад оригінальної версії, опублікованої тут.

Мій шлях у цифрове скульптування почався задовго до того, як я відкрив програму 3D. У дитинстві мене захоплювали малювання, живопис і традиційна глиняна скульптура. Ця пристрасть зрештою привела мене до вивчення образотворчого мистецтва, де я розвинув міцну основу в анатомії, пропорціях, формах і спостереженні — принципах, які продовжують керувати кожним персонажем, якого я створюю.

Я розпочав свою професійну кар'єру графічного дизайнера на початку 2000-х років. Під час мого мультимедійного навчання я познайомився з новим світом 3D графіки. Створення персонажів одразу захопило мене, бо об'єднало в собі все, що я любила: скульптуру, сторітелінг, дизайн та технології.

У той час навчальні ресурси були обмежені, досвідчених наставників було важко знайти, а програмне забезпечення було набагато менш просунутим, ніж сьогодні. Ці виклики не знеохочували мене, а мотивували мене вчитися самостійно за допомогою експериментів, спостережень і наполегливості. 

Серйозний переломний момент настав у 2002 році, коли мені випала можливість створити 3D персонажа для рекламного проекту. Цей досвід підтвердив, що цифрове ліплення – це не просто ще одна технічна чи програма навичка. Це був ідеальний медіум, за допомогою якого я могла виразити своє художнє бачення. 

З тих пір я працював над художніми фільмами, телебаченням, рекламою та високоякісними візуальними ефектами, створюючи цифрових людей, істот, вирази обличчя, цифрових двійників і складні активи персонажів. За ці роки я створив понад 5 000 цифрових скульптур, продовжуючи досліджувати нові ідеї, техніки та особисті проекти. 

Незважаючи на стрімкий розвиток технологій, моя філософія залишається незмінною. Я бачу себе скульптором, який працює в цифровому середовищі, а не просто користувачем програмного забезпечення. Інструменти потужні, але саме розуміння художником анатомії, ритму, емоцій, форми та спостереження зрештою оживляє персонажа. 

Навіть після більш ніж двох десятиліть роботи в індустрії я продовжую вивчати анатомію, аналізувати реальні форми та створювати особисті роботи.

Я не вірю, що художник коли-небудь доходить до кінцевого пункту призначення. Кожен проект стає відправною точкою для наступного етапу зростання. 

Сьогодні я бачу себе не лише як Character Modeler та Digital Sculptor, але й як візуальний оповідач. Незалежно від того, створюю я реалістичну людину, стилізованого персонажа чи істоту, моя мета завжди полягає в тому, щоб надати йому індивідуальності, емоційності та автентичності. 

 2. Що надихнуло вас на створення «Дандумунді» та «Арджуна», і яку історію чи емоцію ви хотіли передати кожному твору? 

 

Хоча Дандумунді та Арджун сильно відрізняються за тематикою та візуальною мовою, обидва відображають моє переконання, що мистецтво персонажів має передавати історію за межами її технічного виконання. 

Дандумунді виріс з мого захоплення регіональним фольклором Індії та міфічними істотами, які існують поза основною міфологією. Персонаж натхненний страшною лісовою сутністю, яку можна знайти в усних традиціях з частин Одіші, південного Джаркханду та північного Чхаттісгарха. 

Його часто описують як одноногу гуманоїдну істоту, яка пересувається лісом вночі, слідуючи за самотніми мандрівниками, мисливцями та дроворубами. Деякі історії зображують його як демона-людожера, тоді як інші припускають, що він карає лише тих, хто заходить у ліс, не поважаючи природу та її невидимих охоронців. 

Найбільше мене зацікавила неоднозначність легенди. Замість того, щоб створювати звичайного монстра, я хотів, щоб Дандумунді відчував себе древнім, загадковим і невіддільним від свого оточення. Моя мета полягала в тому, щоб викликати цікавість і занепокоєння одночасно – ніби ця істота вийшла з забутої усної традиції і зробила крок у сьогодення. 

Арджун прийшов із зовсім іншого джерела: офіційного постеру хінді-комедії жахів Bhooth Bangla. Я підійшов до цього як до грубого, глиняного цифрового дослідження, зосередженого на спостереженні та інтерпретації, а не на строгому відтворенні. 

Я проаналізувала візуальні підказки на плакаті та переосмислила їх за допомогою власної скульптурної мови. Я навмисно зберіг грубі сліди інструментів та органічні переходи, щоб зберегти безпосередність та виразність традиційної глини. 

У той час як Дандумунді досліджує таємниці, страх і неминущу силу фольклору, Арджун досліджує взаємозв'язок між кіно, спостереженням і скульптурною інтерпретацією. В обох роботах я хотів, щоб глядачі емоційно з'єдналися з персонажем і уявили більшу історію за межами зображення. 

3. Як ви зазвичай починаєте проєкт персонажа: з дослідження, референсів, ескізів, наративної ідеї чи з вивчення форм безпосередньо в 3D? 

Моя відправна точка варіюється в залежності від проекту, але я завжди починаю з розуміння мети та історії персонажа. Незалежно від того, створюю я цифрову людину для фільму, істоту для виробництва візуальних ефектів чи особисту скульптуру, натхненну фольклором, міцна наративна основа дає кожному дизайнерському рішенню причину. 

 

 

Перш ніж відкрити програмне забезпечення, я ретельно досліджую цю тему. Це може включати анатомію, історію, культурний контекст, одяг, дику природу, фотографію, традиційну скульптуру, живопис або реальних особистостей. 

Я створюю всеосяжну довідкову бібліотеку, тому що спостережливість є однією з найважливіших навичок художника. Чим глибше ви розумієте предмет, тим більш правдоподібним і значущим може стати кінцевий результат. 

Для особистої роботи я часто починаю з емоційної або наративної ідеї. Я запитую себе: Хто цей персонаж? Який досвід сформував їх? Що має відчувати аудиторія, коли вона їх бачить? 

Навіть коли ці деталі ніколи не показані явно, вони впливають на анатомію персонажа, поставу, пропорції, вираз обличчя та загальну присутність. 

Я рідко залежу від високодеталізованих концептуальних ескізів. Завдяки моєму досвіду в традиційній скульптурі, я, звичайно, мислю в трьох вимірах. Я часто починаю досліджувати безпосередньо в 3D, встановлюючи основні маси, силует і пропорції, перш ніж поступово вдосконалювати анатомію, жест і особистість. 

Цей етап схожий на розмову зі скульптурою. Невелика корекція постави, будови обличчя або пропорцій може виявити зовсім інший характер. 

Зрештою, мій процес поєднує дослідження, розповідь і безпосереднє скульптурне дослідження. Дослідження створює автентичність, наратив – мету, а ліплення – простір для відкриттів. 

4. Обидві роботи мають сильне відчуття присутності та культурної ідентичності. Наскільки важливим є дослідження при розробці таких персонажів? 

Дослідження є фундаментальними. Часто це невидима основа під успішною скульптурою, що надає персонажу автентичності, глибини та культурної достовірності. 

Дандумунді та Арджун пов'язані з конкретними культурними контекстами дуже по-різному. Дандумунді спирається на регіональний фольклор та усні традиції, тоді як Арджун відповідає сучасному індійському кіно. В обох випадках я відчував відповідальність зрозуміти вихідний матеріал за межами його поверхневого вигляду. 

Для Дандумунді я досліджував регіональні вірування, племінні наративи та відносини між місцевими громадами та лісами, в яких виникли ці історії. Фольклор часто відображає страхи, цінності громади, екологічні відносини та повагу до природи. 

Розуміння цього контексту допомогло мені вийти за рамки ідеї створення універсального монстра. Натомість я хотів створити щось, що відчувалося б вкоріненим у живій традиції та пов'язаним із культурним ландшафтом, з якого виникла легенда. 

Для Арджуна я вивчав настрій і характер вихідного зображення поряд з анатомією, жестами, структурою обличчя і традиційними скульптурними принципами. Дослідження дозволило мені зрозуміти не тільки те, що я спостерігав, але й те, чому певні візуальні елементи передавали особистість та присутність. 

Особливо важливим це стає при роботі з культурною ідентичністю. Аудиторія часто може зрозуміти, чи підходили до теми зі справжнім розумінням, чи розглядали її лише як поверхневий візуальний орієнтир. 

Дослідження допомагають художникам уникати стереотипів, але не повинні обмежувати творчість. Я бачу в цьому фундамент. Як тільки я зрозумію предмет, я зможу інтерпретувати його через свою власну художню перспективу, зберігаючи при цьому повагу до його витоків. 

5. Чи можете ви розповісти нам про ваш загальний робочий процес, від початкового блокування до фінального скульптування або рендерингу? 

Мій робочий процес еволюціонував протягом більш ніж двох десятиліть, але його основа залишається вкоріненою в традиційній скульптурі. До кожного проекту я підходжу в першу чергу як скульптор, а потім як користувач програмного забезпечення. 

Я починаю з дослідження та збору посилань, зосереджуючись на меті персонажа, наративі, культурному контексті та візуальній ідентичності. Як тільки ця основа чиста, я переходжу до стадії блокування.  Під час блокауту я встановлюю пропорції, силует, жест і основні форми, не відволікаючись на деталі. Я думаю про цей етап як про пошук персонажа в грубій масі глини. 

Далі уточнюю другорядні форми і анатомічну будову. Я аналізую орієнтири скелета, групи м'язів, пропорції обличчя та перетікання форм по всьому тілу. 

Навіть при створенні стилізованих персонажів або уявних істот анатомія забезпечує важливу структурну основу. Це дає художнику впевненість у тому, що він може перебільшувати, спрощувати або просувати дизайн, зберігаючи при цьому почуття правдоподібності. 

Тільки коли працюють великі форми, я починаю додавати третинні деталі, такі як складки, зморшки, пори, шрами та текстура поверхні. Деталі завжди повинні підтримувати дизайн, а не пригнічувати його. Вплив персонажа походить від його форми, силуету та емоційної присутності задовго до того, як він з'явиться з пір або зморшок. 

Протягом усього процесу я оцінюю скульптуру з різних ракурсів і при різних умовах освітлення. Це допомагає виявити структурні проблеми, які можуть бути непомітні з однієї точки зору.  

Після того, як скульптура завершена, актив може продовжити роботу за допомогою ретопології, текстурування, розробки зовнішнього вигляду, такелажу та анімації, залежно від потреб виробництва. 

Для особистої роботи я приділяю особливу увагу освітленню, композиції та матеріалам, які найкраще передають настрій та скульптурні якості твору. 

Ітерація необхідна протягом усього процесу. Я рідко вважаю скульптуру закінченою після одного проходу. Персонажі, що запам'ятовуються, з'являються завдяки багаторазовому спостереженню, вдосконаленню, експериментам і багатьом дрібним рішенням. 

6. Яке Програмне забезпечення Autodesk ви використовуєте або віддаєте перевагу у своїй трубопровідності, і що робить його цінним для вашої роботи з характером? 

Autodesk Maya та Autodesk Arnold особливо цінні в моєму робочому процесі, підтримуючи як створення персонажів, так і фінальну презентацію. 

Maya вже багато років займає центральне місце в моєму трубопровідному. Його універсальність робить його особливо придатним для виробництва фільмів, телебачення, анімації та візуальних ефектів, де розвиток персонажів повинен органічно поєднуватися з моделюванням, такелажем, анімацією, освітленням та візуалізація. 

Він слугує надійним хаб для зібрання сцени, підготовки активів і спільної роботи між відділами. 

Я часто використовую Maya для створення базової сітки, уточнення топології та підготовки виробництва. Хороша топологія необхідна, коли персонажу потрібно деформувати, анімувати або рухатися через складний трубопровід візуальних ефектів, а Maya забезпечує точність і гнучкість, необхідні для цієї роботи. 

Не менш важлива його адаптивність. Кожен проєкт має різні художні та технічні вимоги, незалежно від того, створюю я реалістичну цифрову людину, стилізованого персонажа чи уявну істоту. 

Arnold відіграє ключову роль на презентації та візуалізація етапах. Його фізично обґрунтований підхід дозволяє мені представляти тонкі деталі поверхні, якості матеріалу та освітлення з високим ступенем реалістичності та контролю. 

Я особливо ціную його здатність зберігати скульптурний характер твору, незалежно від того, чи представляю я грубий глиняний етюд чи відполіровану цифрову людину. 

Для мене фінальний рендер – це не просто технічний результат. Він спрямовує увагу глядача, створює атмосферу, підсилює емоційний вплив твору. 

Разом Maya і Arnold допомагають поєднати художню виразність і практичність виробництва, переводячи персонажа від його раннього скульптурного дослідження до захоплюючої кінематографічної презентації. 

7. З якою найбільшою художньою чи технічною проблемою ви зіткнулися під час створення «Дандумунді» чи «Арджуна»? 

Найбільший виклик був скоріше художнім, ніж технічним: перевести ідею, настрій та історію в правдоподібну тривимірну присутність. 

З Дандумунді я уявляв собі переважно усну народну легенду без єдиного, загальновизнаного вигляду. Ця творча свобода була захоплюючою, але вона також приходила з почуттям відповідальності. Дизайн повинен був залишатися вірним духу фольклору, водночас відчуваючи себе переконливим і актуальним для сучасної аудиторії. 

Мені хотілося, щоб ця істота відчувала себе древньою, непередбачуваною та глибоко пов'язаною з лісом, а не нагадувала звичайного кінематографічного монстра. 

Завдання полягало в тому, щоб знайти правильний баланс між людськими та нелюдськими якостями, звичністю та дивацтвом, реалізмом та уявою. 

Я неодноразово переглядав силует і пропорції. У деяких випадках я навмисно видаляв деталі, які розкривали занадто багато. Страх часто виникає від невизначеності і від того, що залишається невидимим або непоясненим. 

Арджун поставив перед собою зовсім інше завдання: знайти баланс між спостереженням і особистим тлумаченням. 

Я не хотів створювати буквальну копію еталонного зображення. Я хотів зафіксувати його енергію, особистість і настрій, зберігши при цьому грубу, виразну якість грубої глиняної скульптури. 

Знання того, коли припиняти рафінування, мало вирішальне значення. Цифрові інструменти дозволяють легко згладжувати кожну поверхню та прагнути до технічної досконалості, але грубі позначки, видимі переходи та незавершені якості були важливими для характеру виробу. 

Технічні проблеми часто можна вирішити за допомогою досвіду, експериментів та ітерацій. Художні питання складніші, тому що вони рідко мають єдину правильну відповідь. 

Зрештою, обидві роботи кинули мені виклик перетворити статичну геометрію на щось, що здається живим, емоційно захоплюючим і здатним запропонувати ширшу історію. 

8. Ваші роботи демонструють велику увагу до анатомії, експресії, орнаментів та деталей поверхні. Як збалансувати всі ці елементи без втрати загального впливу на персонажа? 

Анатомія, орнаменти, зморшки, текстури та деталі поверхні – все це допоміжні елементи. Сам персонаж завжди повинен залишатися в центрі уваги. 

Поширена помилка – настільки занурюватися в деталі, що втрачається загальна історія, форма та емоційна присутність. Модель може містити мільйони полігонів і при цьому здаватися неживою, тоді як простий блокаут із сильними пропорціями, жестами та емоціями може бути набагато потужнішим.

Саме тому я завжди працюю від великих форм до маленьких. Перш ніж додати зморшку, орнамент, пору чи шрам, я запитую, чи персонаж вже працює без цього. 

Анатомія забезпечує структуру. Вираз обличчя передає особистість і наміри. Орнаменти встановлюють ідентичність і контекст. Деталі поверхні додають насиченості та реалістичності. Кожен елемент має певну роль, але жодна з них не повинна надмірно конкурувати за увагу глядача. 

Я часто відступаю від моделі, зводжу її до силуету або розглядаю при простому освітленні. Якщо герой все ще відчуває себе переконливо в тих умовах, фундамент працює. 

Вираз обличчя особливо важливий, тому що дуже невеликі коригування навколо очей, рота, брів або м'язів обличчя можуть повністю змінити розповідь. 

Декоративні елементи також повинні підтримувати характер, а не домінувати над ним. Кожен орнамент повинен мати причину існування, незалежно від того, чи повідомляє він культуру, статус, історію, функцію чи особистість. 

Мій досвід у традиційній скульптурі навчив мене цінності стриманості. Іноді те, що ви вирішили пропустити, має таке ж значення, як і те, що ви включаєте. 

Мета не в тому, щоб глядачі запам'ятали конкретну текстуру, орнамент чи технічне досягнення. Мета полягає в тому, щоб вони відчули, що персонаж живий. 

9. Яку роль відіграли онлайн-спільноти, платформи для художників або відгуки інших авторів у вашому становленні як художника? 

Онлайн-спільноти, платформи для художників та відгуки колег відіграли трансформаційну роль у моєму розвитку. 

Особиста відданість сприяє зростанню, але взаємодія з більш широкою творчою спільнотою може значно прискорити цей процес. 

Коли я починав працювати в цифровому мистецтві, спеціалізованих навчальних посібників не вистачало, а доступ до досвідчених професіоналів був обмеженим. Значна частина мого навчання прийшла завдяки експериментам, спостереженням і методам проб і помилок. 

Сьогодні онлайн-платформи перетворилися на глобальні творчі класи, де митці можуть обмінюватися техніками, ідеями, досвідом та перспективами. 

Однією з найбільших переваг є можливість ознайомитися з різними способами вирішення однієї і тієї ж художньої або технічної проблеми. Спостереження за тим, як інші художники підходять до анатомії, дизайну персонажів, форми чи розповіді, часто спонукає мене переглянути та вдосконалити свої власні методи. 

Не менш цінним є публічний обмін роботою. Витративши дні або тижні на проект, може стати важко оцінити його об'єктивно. Конструктивний зворотний зв'язок може виявити сильні, слабкі сторони або можливості, які художник може вже не бачити. 

Навчитися сприймати критику – це вже сама по собі навичка. З часом я зрозуміла, що чесний фідбек — це можливість для зростання, а не особиста атака. 

Водночас, митці мають навчитися захищати та довіряти власному голосу. Слідування за кожною тенденцією або постійне прагнення до зовнішнього схвалення може послабити індивідуальність і щирість роботи. 

Також я ціную відчуття зв'язку, яке дають творчі спільноти. Мистецтво може бути самотнім заняттям, а взаємодія з іншими творцями нагадує нам, що ми є частиною набагато більшої спільної подорожі. 

Навіть створивши тисячі скульптур і провівши багато років у цій галузі, я продовжую вчитися у художників на кожному етапі їхньої кар'єри. 

10. Що б ви порадили художникам, які тільки починають свій шлях у моделюванні персонажів та цифровому ліпленні та хочуть розвивати власний художній голос? 

Моя головна порада – стати в першу чергу художником, а потім експертом з програмного забезпечення. 

Інструменти та технології продовжуватимуть змінюватися, але анатомія, пропорції, композиція, форма, спостереження, розповідь та дизайн залишаються поза часом. 

Вивчайте людей, тварин, природу. Спостерігайте за тим, як рухаються м'язи, як змінюються вирази обличчя і як емоції передаються за допомогою пози, жесту і ритму. 

Чим глибше ви розумієте життя та навколишній світ, тим більш правдоподібними та емоційно привабливими стануть ваші персонажі. 

Зробіть безперервне навчання звичкою. Навіть створивши понад 5 000 цифрових скульптур, я все ще вивчаю анатомію та аналізую форму. Допитливість – одна з найбільших сильних сторін художника. 

При цьому не варто порівнювати свій початок з чужою серединою або кінцем. Онлайн-платформи наражають нас на надзвичайну роботу, але стабільний прогрес у часі набагато важливіший, ніж миттєві результати. 

Не намагайтеся нав'язати унікальний стиль занадто рано. Артистичний голос розвивається поступово через досвід, впливи, інтереси, невдачі та спостереження. 

Вчіться у художників, якими ви захоплюєтеся, але уникайте просто наслідувати їх. Вбирайте те, що є корисним, і переосмислюйте це через власне розуміння, інтереси та перспективу. 

Помилки є невід'ємною частиною процесу. Невдалі скульптури та складні проєкти часто дають найцінніші уроки. 

Традиційні практики, такі як малювання, живопис, глиняна скульптура та вивчення анатомії, можуть зміцнити ваше розуміння форми, тоді як особисті проекти дають вам свободу експериментувати та відкривати те, що вас справді захоплює. 

Зрештою, розвиток артистичного голосу – це не спроба бути іншим. Йдеться про те, щоб бути щирим. 

Залишайтеся допитливими, залишайтеся терплячими і продовжуйте творити. З часом ваша робота почне відображати голос, який безпомилково належить вам. 

Хочете дізнатися більше – Зв'яжіться з @surajitsenartist22 тут:

• ArtStation: https://www.artstation.com/surajitsen 
• Спільнота Autodesk: www.autodesk.com/community/gallery/profile/com-315058419395 
• Суп Sculpt (YouTube): https://www.youtube.com/@SurajitSenSculptor