Практичний досвід використання Autodesk Takeoff
Джерело зображення: Autodesk Construction Blog (Autodesk).
Використання Autodesk Takeoff розпочалося як спроба організувати підрахунок обсягів робіт у межах єдиного інформаційного середовища проєкту разом із моделями та кресленнями.
Робота з 2D-кресленнями: перший етап впровадження
Першим кроком використання Autodesk Takeoff зазвичай стає робота з 2D-кресленнями, оскільки саме такий формат документації найчастіше доступний на початкових стадіях проєкту або при отриманні матеріалів від підрядників і суміжних спеціалістів. Інструмент дозволяє завантажити PDF-аркуші, виконати калібрування масштабу та розпочати підрахунок довжин, площ і кількостей через систему розміток.
На цьому етапі основні труднощі пов’язані не з самим вимірюванням, а з підготовкою креслень. Файли часто мають різну якість, відрізняються за структурою аркушів і не містять єдиної логіки оформлення, що ускладнює калібрування масштабу і змушує перевіряти його на кожному аркуші. Часто трапляються ситуації, коли один файл містить кілька масштабів або вставлені фрагменти креслень, через що користувач змушений додатково контролювати коректність вимірювань.
Другою складністю стає організація типів підрахунків. Для ефективної роботи необхідно попередньо створити бібліотеку позицій із правильними одиницями виміру та назвами робіт. На початку роботи користувачі часто створюють типи підрахунків під час вимірювань, що призводить до дублювання позицій і різних назв для однакових робіт.
Також проявляється залежність швидкості роботи від підготовки аркушів. Якщо креслення розбиті на логічні зони та мають чітку графіку, підрахунок відбувається швидко і передбачувано. Якщо ж креслення містять велику кількість дрібних елементів або перевантажені інформацією, більша частина часу витрачається на вибір правильних контурів і перевірку результатів.
Робота з 2D-кресленнями: другий етап впровадження
Джерело: портал G2, відгуки користувачів Autodesk Construction Cloud — https://www.g2.com/products/autodesk-construction-cloud/reviews
Після первинного освоєння інструменту і створення базової бібліотеки підрахунків змінюється характер труднощів. На другому етапі робота переходить від одиничних вимірювань до постійного супроводу документації в процесі її оновлення.
Основною особливістю стає робота з новими версіями креслень. У реальному проєкті аркуші регулярно замінюються, і хоча система зберігає виконані розмітки та дозволяє порівнювати версії, користувачеві необхідно перевіряти, які саме ділянки змінилися. Частина розміток залишається актуальною, але окремі вимірювання потребують корекції, тому з’являється постійна процедура перевірки підрахунків після кожного оновлення.
Другим викликом стає узгодження роботи кількох учасників. У спільному середовищі різні користувачі можуть виконувати підрахунки паралельно, і без погоджених правил з’являються різні підходи до вимірювань, різні межі зон і різні трактування одних і тих самих елементів. Для стабільної роботи необхідно визначати правила підрахунку, зони відповідальності та структуру назв позицій.
На цьому етапі також з’являється потреба у перевірці результатів. Після накопичення значної кількості вимірювань користувачі починають зіставляти підраховані обсяги між різними аркушами і розділами проєкту, і саме тут виявляються неточності креслень, відсутні елементи або дублювання. Autodesk Takeoff фактично починає виконувати роль інструменту контролю документації, оскільки будь-яка невідповідність швидко проявляється у кількостях.
Таким чином робота з 2D-кресленнями проходить дві стадії: початкове освоєння інструменту та подальший супровід змін проєкту. На першій стадії основні труднощі пов’язані з підготовкою креслень і структуруванням підрахунків, а на другій — з координацією команди, перевіркою змін і підтримкою актуальності результатів.
Після налагодження підрахунків за 2D-кресленнями наступним кроком стає використання інформаційної моделі. Autodesk Takeoff дозволяє виконувати підрахунок без побудови розміток на аркушах, оскільки кількості формуються шляхом вибору елементів моделі з отриманням їх параметрів і геометрії.
На практиці перше підключення моделі виявляє, що сам факт наявності BIM-моделі ще не означає готовність до автоматичного підрахунку. Модель відображається коректно, елементи вибираються, але отримані кількості часто не відповідають очікуванням. Причиною стає структура моделі, яка зазвичай створюється з орієнтацією на креслення, а не на подальше використання даних.
Основна складність виникає через відсутність єдиної логіки моделювання. Однакові конструкції можуть бути змодельовані різними способами, частина елементів створена як системні сімейства, частина як узагальнені об’єкти, а окремі вузли взагалі представлені деталями. У результаті елементи не об’єднуються у спільні групи і користувач змушений вручну формувати вибірки.
Другим фактором є параметри. Для коректного підрахунку необхідно, щоб елементи містили визначені характеристики: товщину, матеріал, тип або класифікацію. У багатьох моделях ці параметри відсутні або заповнені довільно, через що однакові елементи відображаються як різні позиції, а підрахунок потребує додаткового сортування і перевірки.
Окрему складність становить рівень деталізації. Частина конструкцій змодельована надто узагальнено, а інша — надмірно деталізована. У першому випадку обсяг отримується приблизний, у другому — кількості поділяються на велику кількість дрібних елементів, що ускладнює формування позицій робіт.
На цьому етапі значна частина часу витрачається на підготовку моделі до підрахунку: перевірку категорій, фільтрацію елементів і налаштування зв’язку між елементами моделі та позиціями підрахунку. Інструмент працює стабільно, але ефективність безпосередньо залежить від якості інформаційної структури моделі.
Робота з 3D-моделлю: другий етап використання
Після первинного налаштування і формування правил вибірки робота з 3D-моделлю переходить у постійний процес супроводу. Підрахунки починають використовуватися не як одноразове визначення кількостей, а як джерело актуальних даних під час розвитку проєкту.
Головною особливістю стає оновлення моделі. Після кожного нового завантаження версії система автоматично оновлює пов’язані підрахунки, що дозволяє швидко отримувати змінені обсяги. Разом із цим з’являється необхідність контролю змін, оскільки будь-яка правка в моделі одразу впливає на результати підрахунку.
Виявляється залежність між дисциплінами. Зміни в архітектурній моделі впливають на конструктивні обсяги, а коригування конструкцій змінює показники для інженерних систем. Autodesk Takeoff у такій ситуації починає виконувати функцію контролю узгодженості, оскільки різкі зміни кількостей сигналізують про коригування проєктних рішень.
Другим аспектом стає необхідність стабільних правил роботи з моделлю. Для коректного використання потрібно погоджувати принципи іменування типів, структуру параметрів і склад елементів, що входять у підрахунок. Без цього при кожному оновленні моделі частина підрахунків втрачає зв’язок з елементами і потребує повторного налаштування.
У процесі постійної роботи інструмент починає використовуватися як засіб контролю якості інформації. Невідповідності в параметрах, відсутні елементи або зміна геометрії відразу відображаються у кількостях, і це дозволяє виявляти проблеми на ранніх етапах проєктування.
Таким чином використання 3D-моделі проходить дві стадії: первинне налаштування підрахунків і подальший контроль змін проєкту. На першій стадії труднощі пов’язані зі структурою і параметрами моделі, а на другій — з узгодженням роботи дисциплін і підтримкою стабільності інформаційних правил.
Підключення Autodesk Takeoff переводить модель із графічного представлення у використання як джерела кількісних даних. Під час отримання обсягів одразу виявляється її реальна готовність до роботи: елементи змодельовані різними способами, відсутні параметри і матеріали, типи не уніфіковані, а класифікації не пов’язані з видами робіт, через що результати потребують додаткової перевірки.
Саме на етапі підрахунків модель починає функціонувати як інформаційна система, для якої необхідні узгоджені правила іменування, визначені параметри та відповідний рівень деталізації. Таким чином Autodesk Takeoff фактично виступає індикатором зрілості BIM-процесу, оскільки підрахунок обсягів стає першою операцією, що вимагає від моделі повноцінної інформаційної структури.
Ще одна складність — робота з кошторисним процесом
Джерело зображення: Autodesk Construction Blog (Autodesk).
Основна труднощі впровадження пов’язана не з освоєнням інструменту, а з інтеграцією підрахунків у кошторисну роботу. Кошторисні підрозділи звикли використовувати креслення та табличні розрахунки, тому автоматично отримані кількості потребують додаткової перевірки перед застосуванням. На початковому етапі підрахунки виконуються переважно BIM-спеціалістами, тоді як кошторисники продовжують працювати у звичному середовищі. Лише після накопичення стабільних результатів і повторюваності значень дані моделі починають використовуватися як робоче джерело. У результаті впровадження інструменту фактично потребує зміни процесу взаємодії між проєктуванням і кошторисом.
Чому 2D не зникає
Джерело зображення: Autodesk Construction Blog (Autodesk).
Використання Autodesk Takeoff показує, що навіть за наявності інформаційної моделі 2D-документація залишається постійною частиною процесу. Частина розділів проєкту надходить у вигляді PDF-креслень від підрядників і суміжних спеціалістів, а реконструкції та тендерні матеріали часто містять лише графічні аркуші. У таких умовах підрахунок виконується одночасно за моделлю і за кресленнями, а результати поєднуються в єдиній структурі. Інструмент використовується для узгодження даних між різними джерелами, а не для повної заміни креслень. Тому 2D-документація продовжує виконувати роль частини робочого процесу разом із 3D-моделлю.
Найчастіший реальний workflow:
3D + 2D одночасно
Причини:
-
частина підрядників працює без BIM
-
інженерні мережі приходять PDF
-
реконструкція взагалі майже вся 2D
-
тендери видають тільки креслення
Висновок
Практичне застосування Autodesk Takeoff показує, що інструмент виконує більше, ніж функцію вимірювання обсягів. Підрахунок кількостей об’єднує модель, креслення та кошторис у спільному інформаційному середовищі і дозволяє отримувати актуальні дані протягом усього проєкту. Ефективність використання залежить не стільки від можливостей програмного продукту, скільки від впорядкованості інформації, узгоджених правил моделювання та взаємодії учасників. Саме на етапі підрахунків стає зрозуміло, наскільки модель придатна до практичного застосування у плануванні та розрахунках. Таким чином Autodesk Takeoff виступає інструментом переходу від створення моделі до використання даних у процесах будівництва.
Щоб залишити тут коментар, ви маєте зареєструватися. Якщо ви вже зареєструвалися, увійдіть у систему. Якщо ви не зареєструвалися, зареєструйтесь і увійдіть у систему.